"Євроремонт" у середній освіті: школа буде 12-річною - 16 Лютого 2015 - Вчителі історії Яремчанщини
Четвер, 08.12.2016, 14:51
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Статистика

Онлайн всього: 15
Гостей: 15
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Лютий » 16 » "Євроремонт" у середній освіті: школа буде 12-річною
09:41
"Євроремонт" у середній освіті: школа буде 12-річною

Рамковий Закон про освіту ще тільки обростає каркасом. У робочій групі, до складу якої увійшли експерти, представники громадських організацій, Комітету з питань науки і освіти, Міністерства освіти, НАПНУ, точаться палкі дискусії. Це й не дивно, адже закон має стати фундаментом для серйозних змін в освіті. Однак в одному ключовому питанні експерти дійшли згоди ─ наша середня школа повинна бути 12-річною. Чому?

Перш ніж відповісти на це запитання, даймо чесну відповідь на кілька інших. 

Чи хотіли б ми щось змінити в нашій середній освіті (маю на увазі не окремих учителів і окремі елітні школи, а середню температуру по країні)? Згадайте невтішні результати ЗНО. Згадайте проблеми вишів, які змушені підтягувати першокурсників, надолужуючи шкільну програму. Згадайте низькі вимоги до вступників у Правилах прийому до університетів (бо там розуміють, що з високими вимогами залишаться без студентів). 

А якою ціною дається таке навчання? Перевантаженням і зубрінням. Особливо важко дихати під тиском "граніту науки" випускникам: підготовка до ЗНО, купа домашніх завдань, репетитори й підготовчі курси при університетах. Доводиться інколи обирати — підготовка до вступу чи навчання у школі. 

"Треба щось міняти в консерваторії" — з цим, здається, погоджуються всі. Зміни мають бути кардинальними і комплексними — від структури освіти і до ліцензування, управління, фінансування. Усі вони знайдуть своє відображення в новому рамковому законі.

Пропонується змінити структуру загальної середньої освіти — запровадити 12-річну школу. Це відповідає європейській практиці. З переходом на 12-річку українські атестати про загальну середню освіту визнаватимуть у ЄС. Хоча це, звісно, не єдина причина запровадження нової структури освіти.

Свої 12–14 років шкільного навчання різні європейські країни "конструюють" по-різному. На початкову освіту виділяють від 4 до 7 років, на базову — від 3 до 6 років, на старшу школу — від 2 до 5 років. 

Розробники проекту Закону про освіту обирали між двома варіантами: 5+4+3 роки (відповідно, початкова, середня і старша школа) та 6+3+3. Врешті-решт зупинилися на першому. Оскільки він видався "менш травматичним" і ближчим до теперішньої структури освіти. Новий закон фокусуватиме увагу на освіті протягом життя, і шкільне навчання розглядають саме у цьому контексті. Пропонується чітко структурована шкільна система, прив'язана до віку дитини. 

Одразу постає запитання — навіщо нам п'ятирічна початкова школа? Який сенс розтягувати шкільні програми на цьому етапі і відбирати роботу у вчителів старшої школи? 

А якщо поглянути на це по-іншому? Якщо початкові школи будуть окремими навчальними закладами зі створеними там комфортними умовами для навчання молодших школярів? Спеціальні меблі, майданчики, прилаштовані приміщення?

Якщо за рахунок додаткового року буде збалансовано навчальне навантаження (зменшено кількість уроків і обсяг домашніх завдань)? До речі, вчителі старшої школи не постраждають від "розширення" початкової школи, адже одночасно додасться 12-й клас.

Передбачається, що з початкової школи і аж по 9 клас не буде ні профілізації, ні спеціалізації. І це, в принципі, зрозуміло: визначити у віці 5–6 років, яка спеціалізація найбільше відповідає здібностям і талантам дитини, складно. Голова профільного парламентського комітету Лілія Гриневич під час обговорення законопроекту в робочій групі зауважила: "Наша попередня домовленість — до 
9 класу однаковий базовий стандарт для всіх. Він має бути якнайкраще реалізований у межах рівного доступу до якісної освіти. Якщо ми хочемо, наприклад, посилити іноземні мови, ІКТ (а подовження терміну навчання дозволяє це зробити), треба посилити їх в усіх школах України, а не тільки в анклаві — спеціалізованих школах та гімназіях, куди дітей відбирають з першого класу, що за визначенням неправильно".

Зараз, вибираючи спеціалізовану школу, батьки найчастіше орієнтуються не на дитину, а на власні бажання, зв'язки та можливості гаманця. Нова норма означає, що вступні "співбесіди" з усіма корупційними складовими ("благодійні внески", репетиторство із вказаними адміністрацією вчителями, платними підготовчими курсами при школах) залишаться в минулому. 

"Видовження" початкової школи збільшить вік, у якому діти перейдуть до старшої школи. Це полегшить адаптацію до "дорослого" життя. 5-річні початкові школи допоможуть зберегти мережу сільських шкіл, а це можливість для сільських дітей навчатися неподалік домівки до 11 років. Альгірдас Забуліоніс, міжнародний експерт, консультант Anglia Assessment Ltd та USETI, підкреслює: "Інші країни, наприклад Грузія, Норвегія, взагалі переходять зараз на 6-річну початкову освіту. У них є чітка політика: початкова школа буде в кожному селі. У Норвегії таку школу ви знайдете не далі як за 2 кілометри від місця проживання учня. Якщо у норвезькій початковій школі на всі 6 класів набереться 40 дітей — школа вважається великою. Мережа початкових шкіл у країні дуже потужна. Мережа основних шкіл удвічі менша".

Передбачається, що початкова школа може існувати окремо, а може бути об'єднана з базовою школою. По закінченні 9 класу випускники складатимуть ЗНО та профорієнтаційні тести, на підставі яких і визначатимуться з тим, де навчатися далі. 

А ось старша школа обов'язково планується відокремленою. Це будуть навчальні заклади трьох типів: професійний ліцей (одночасно із загальною середньою освітою учні отримують тут кваліфікацію "кваліфікований працівник"), академічний ліцей (профільна старша школа, яка готує учнів до подальшого навчання у ВНЗ) і коледж. В останньому навчання триватиме не 3, а 4 роки. Випускники отримають ступінь молодшого спеціаліста. Однак такий поділ не означає, що вступати до вишу можна лише після академічного ліцею. 

Один із аргументів проти 12-річки — школу закінчують дорослі 18-річні люди, навіщо їх так довго тримати за партою? Але варто врахувати, що після професійного ліцею чи коледжу їх випускники потрапляють на ринок праці не лише із повною середньою освітою, а й із професією на руках. Ті ж, хто пішов до академічного ліцею і хоче стати студентом, справді отримують у 18 років лише атестат. Однак із запровадженням 12-річки термін навчання на бакалавраті в університеті планується скоротити до трьох років (за рахунок вищої якості шкільної освіти). Отже, загалом, щоб отримати ступінь бакалавра, здобувачі вищої освіти навчатимуться стільки ж років, скільки навчалися і до запровадження 12-річки.


Незважаючи на звичну назву "ліцей", академічний ліцей буде принципово новим типом навчального закладу. До нього вступатимуть лише ті, хто показав хороші результати із зовнішнього тестування. І це стане потужним стимулом для навчання у базовій школі. Планується, що старша профільна школа дасть молоді можливість краще підготуватися до вступу і зніме навантаження на виші, які тепер мусять доучувати 
своїх першокурсників. Якщо це буде реалізовано, підготовчі курси при вишах не знадобляться. У профільному ліцеї можуть запроваджуватися напівуніверситетські форми роботи, проектна діяльність, science education. 

Додатковий 12-й рік навчання дозволить збалансувати програми і розвантажити учнів, позбавивши їх громіздких домашніх завдань та великої кількості уроків. Однак 12-го класу для справжнього розвантаження недостатньо, вважає Віктор Громовий, експерт робочої групи: "Автоматичне повернення до 12-річки не вирішить проблему перевантаження школярів. У нас найдовші у світі літні канікули. Німецький школяр, наприклад, іде на канікули в середині липня і повертається у 20-х числах серпня (там немає фіксованої дати початку нового навчального року). Мінімум, на один місяць на рік європейські школярі навчаються довше. Отже, за 12 років наша школа недоотримує, щонайменше, цілий навчальний рік. Треба привести у відповідність до європейської не лише тривалість навчання, а й нашу структуру навчального року. І це теж розвантажить школу. Не обов'язково в червні мають бути набридливі уроки, можна запропонувати учням мовні табори, літні студії тощо".

Навчання у ліцеї має закінчитися незалежним зовнішнім оцінюванням знань. Його результати будуть відображені в атестаті. Але постає запитання — що робити з тими, хто не складе тестування? Чи кожен повинен отримати атестат? Наша Конституція гарантує всім обов'язкову загальну середню освіту. Формально, можна сидіти у школі до пенсії. Альгірдас Забуліоніс пояснює: "В усьому світі атестат відповідає мінімуму знань та вмінь. І ти можеш отримати його лише тоді, коли маєш цей мінімум. Приблизно 10% випускників не отримують атестата. У вас учень приречений на успіх. Його за вуха тягнуть до атестата. А чи знає він щось? Подумайте, ви зараз зобов'язані кожному видати атестат зрілості за те, що він відсидів 11 років. У Литві обов'язкова освіта до 
16 років. Це означає, що ти можеш іти з 6 класу, якщо отримав паспорт. Не зміг досягти випускного класу — вибач. А можеш навчатися до 12 класу (але це вже не обов'язково). Хочеш отримати атестат про освіту — доведи це. За бажання, можна прийти і скласти іспити через кілька років після того, як ти пішов зі школи". 

Ігор Лікарчук, директор УЦОЯО, наголошує: "Обов'язкове перебування у школі не повинне означати автоматичного отримання документа про освіту. Має бути законодавчо закріплено, що держава зобов'язується навчати кожну дитину в школі до певного віку. Проте це не означає, що він має бути таким, щоб дитина обов'язково здобула повну загальну середню освіту. Але результати навчання мають оцінюватися системою зовнішнього незалежного оцінювання. Система "сам вчу, сам приймаю іспити", яка існує сьогодні, має бути ліквідована. При цьому не можна забувати, що, крім шкільної системи, повноцінне право на існування повинна мати домашня (індивідуальна) система навчання на будь-якому етапі здобуття загальної середньої освіти. Але у такому разі відповідальність за здобуття освіти дитиною та її соціалізацію мають нести батьки. Результати навчання мають визначатися через систему незалежного оцінювання. І не так важливо, скільки років знадобиться батькам, аби таку освіту дати своїй дитині, — 10 чи 12".

Очевидно, що втілення будь-яких ідей пов'язане з ризиками. Які ризики вбачають експерти у зв'язку з 12-річкою? 

Проблемою може стати формальний підхід до запровадження 12-річки, при якому відбудуться тільки зовнішні зміни. Ігор Лікарчук підкреслює: "Я не бачу предмета дискусій — скільки років навчатися. Важливіше — у якій формі це робити і з яким змістом. Ми бачимо лише одну форму здобуття освіти — шкільну. І одну усталену форму організації навчального процесу — класно-урочну систему. Вона незмінна сотні років. Ми змінювали тільки методи навчання (і то в багатьох 
школах вони незмінні з часів Ушинського). Для мене важливіше те, що саме за цей час зміниться".

Має значення, як саме буде організовано навчання у профільній старшій школі. Альгірдас Забуліоніс підкреслює: "Знаєте, що може бути найгіршим? Ви додасте один рік у старшій школі, а потім стягнете туди матеріал за І курс університету. Давайте вчити мислити".

Віктор Громовий вважає, що у старшій школі не може бути класно-урочної системи. Можуть бути проекти, університетські форми роботи з лекціями, семінарами, зануренням у ту чи іншу тему. Наприклад, тиждень історії, який проходить у музеях.

Володимир Бєлий, заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонського фізико-технічного ліцею, переконаний: "Навчальний план ліцею має передбачати не більше, ніж 10 предметів, із яких половина є профільними. Звісно, у якійсь громаді створюють один багатопрофільний за науковими напрямами ліцей, а в якійсь — декілька вузькопрофільних за окремим напрямом". 

Проблемою буде вже традиційне недофінансування освіти, а отже — складність створення матеріальної бази для профільної школи. Особливо в селі. 

Неможливо щось змінити в освіті без змін у системі підготовки та підвищення кваліфікації вчителів. Якщо ми говоримо про відхід від класно-урочної системи, потрібно змінити систему оплати праці педагогів — відмовитися від погодинної оплати. 

Оскільки ідеї Закону про освіту, пов'язані з 12-річкою, торкаються корупційних складових (вступні внески, конкурсний відбір, підготовчі курси ) та реорганізації мережі шкіл, можна здогадатися, який опір їм чинитиметься.

Ідея впровадження 12-річної середньої школи — не забаганка членів робочої групи, що працює над Законом про освіту. Такий намір разом з ухваленням нового закону задекларований у тексті Коаліційної угоди як складова соціально-гуманітарної реформи. До початку літа законопроект має бути внесений у Верховну Раду.

Переглядів: 117 | Додав: benrem | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: