Моніторинг середньої освіти, запрограмований на провал - 9 Листопада 2013 - Вчителі історії Яремчанщини
Середа, 07.12.2016, 17:28
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2013 » Листопад » 9 » Моніторинг середньої освіти, запрограмований на провал
15:57
Моніторинг середньої освіти, запрограмований на провал

Проведення моніторингу якості та рівня знань, які учні отримують в загальноосвітніх навчальних закладах – необхідна складова подальшого розвитку системи середньої освіти загалом. Попри те, що проведення такого моніторингу в Україні було розкритиковане експертами ще на своїх початках, вчителі, учні та батьки були категорично проти виконання наказу МОН, а багато хто побачив у цьому процесі новий механізм для заробляння грошей – ідея оцінки якості загальної середньої освіти є правильною і на часі.

Тільки лінивий не втомлюється повторювати, що середня освіта деградує, що зі студентами-першокурсниками неможливо працювати в університетах, до яких вони елементарно не готові. Деякі ВНЗ роблять перші семестри ввідними та вчать того, чого мала навчити школа. Зрозумілим є факт, що так далі бути не може і треба щось змінювати. Однак, для того, щоб реформа чи зміни мали ефект, треба спочатку зрозуміти, а що ж не гаразд – на якому рівні чи в якому класі, з якими саме дисциплінами, а може з методами викладання, навчальними програмами, чи матеріально-технічною базою?

Важливо, щоб моніторинг якості загальної середньої освіти учнів проводився після закінчення певного освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом, тобто після закінчення початкової, основної та старшої школи, адже лише так можна з’ясувати по-перше, інформацію про якість навчання учнів, по-друге – про стан системи освіти на різних етапах зокрема. А далі вже робота для дослідження та аналізу того, де є проблеми, та що варто змінити, щоб якість навчання та отриманих знань у загальноосвітніх навчальних закладах підвищувалася.

Здавалося б, цілком логічний та прийнятний процес. Чому ж він викликав стільки протестів та недовіри? По-перше, вже давно не секрет, що будь-які ініціативи, як важливі, так і не дуже, в основному піддаються нищівній критиці лише тому, що Міністерство освіти і науки України очолює одіозний Дмитро Табачник, а тому більшість звикли бачити у його діях виключно злий умисел. По-друге, самі вчителі не зацікавлені у проведенні такого моніторингу, оскільки його результати, хоч і опосередковано, оцінюватимуть і їхню роботу. А потім ще запропонують змінити підходи, методи, навчальний план, проходити перекваліфікацію, а то ще й оцінювання власних знань.

Вчителі в переважній більшості консерватори, які нічого не хочуть змінювати, тим більше, що є на кого перекласти відповідальність – держава виплачує малу заробітну плати, діти не хочуть вчитися, бракує матеріально-технічного обладнання. Учні теж налякані, бо їм не пояснили, навіщо проводиться такий моніторинг та як його результати впливатимуть на семестрові та річні підсумкові оцінки. Третє, з чим абсолютно погоджуємося ми – це недолугі методи реалізації доброї ідеї, які спотворюють мету та зміст процесу.

Проаналізувавши бекграунд процесу підготовки та методичні рекомендації з проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі, стало зрозуміло, що це процес, який нічим серйозним не закінчиться, а буде визнаний невдалим експериментом. Прогнозувати саме такий розвиток подій можемо з двох основних причин: 1) МОН, як найбільш зацікавлена сторона, не забезпечив належних умов для проведення моніторингу; 2) результатами такої перевірки не можна буде послуговуватися для подальших змін та розвитку системи середньої освіти, оскільки вони завідома необ’єктивні, а тому не покажуть реального стану справ і можливих шляхів розв’язання.

Пропонуємо більш детально зупинитися на основних недоліках запропонованого механізму проведення моніторингу. Перше і основне – якщо МОН хоче мати достовірну інформацію про якості середньої освіти, воно мусить забезпечити об’єктивний процес перевірки цих знань на рівні, близькому до того, як проходить зовнішнє незалежне оцінювання. Якщо не абсолютизувати, то це два основних критерії: зміст завдань не може бути відомим до початку роботи над завданнями і друге – дотримання єдиних процедур під час роботи та перевірки виконаних завдань.

Натомість, що маємо тут? Дослівно із методичних рекомендацій Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Додаток до листа ІІТЗО від 11.10.2013 №14.1/10-3300): «Моніторинг проводиться … за збірниками завдань для проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі (далі – збірники завдань), що видані ТОВ «Центр навчально-методичної літератури» у 2013 році і на сторінці 1 мають захисну марку (галографічний елемент)…. Збірники завдань з кожного навчального предмета складаються з 10 варіантів тестів, які розроблені відповідно до вимог чинних навчальних програм і відрізняються складністю, структурою та формою. Номери чотирьох із запропонованих 10, що містяться у збірниках завдань варіантів тестів, між учнями розподіляє вчитель, який проводить моніторинг». Це означає, що учням буде запропоновано 4 з 10 варіантів завдань, які вони можуть розв’язати заздалегідь вдома, на уроці з вчителем, чи просто переписавши готові відповіді, які вже сьогодні можна завантажити у мережі Інтернет.

Разом з тим, пропонуючи наперед збірники завдань, у МОН привчають учнів до засвоєння та відтворення певного обсягу матеріалу, не спонукаючи до осмислення та аналізу здобутих знань, комплексного розуміння процесів, пошуку відповідей та аргументів, нестандартного вирішення проблем. Натомість пропонуються готові завдання для заучування та елементарного відтворення під час моніторингу.

Чи можна після цього сподіватися на об’єктивний результат такого моніторингу і чи покаже він справжню якість середньої освіти? Питання риторичне. Складно говорити про цілі, які переслідує головний організатор: показати, що рівень середньої освіти в Україні достатньо високий та підтвердити лінію, яка чітко простежувалася на останніх Парламентських слуханнях «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення». А може, все ж таки комерційна складова тут мала першочергове значення, хоча ми особисто не хочемо цей аргумент приймати як визначальний. Разом з тим, не можемо оминути кілька вражаючих факторів.

МОН не забезпечує учасників моніторингу необхідними матеріалами для виконання завдань, натомість зобов’язує мати друкований збірник чи його роздрукований варіант для роботи. У вже згаданих рекомендаціях ІІТЗО читаємо: «Кожен учень виконує один з чотирьох оголошених варіантів тесту і для виконання роботи використовує бланк відповідей із збірника завдань. … Бланки відповідей можна використовувати з офіційних збірників матеріалів або роздруковувати із вищезазначених сайтів (Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua) і Національної академії педагогічних наук України (www.naps.gov.ua). Не дозволяється їх ксерокопіювати, оскільки передбачена їх комп’ютерна обробка... Учні дають відповіді на питання закритого типу безпосередньо в збірниках завдань і самостійно переносять їх до бланка відповідей».

Тобто, кожен учень зобов’язаний мати збірник завдань (чи його роздруковану копію), бо саме там містяться бланки для відповідей – МОН централізовано не забезпечує школи навіть такими бланками. Натомість сприяти у проведенні моніторингу рекомендується Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які по вертикалі спустили листи донизу. Фактично, зараз весь процес підготовки до моніторингу перекладено на директорів шкіл, які збирають батьківські комітети, ради школи і вирішують, як виходити із ситуації.

Закуповувати збірники, завантажувати їх із перелічених сайтів, чи нехтувати забороною і копіювати відповідні бланки для відповідей. Звідси і тривожні дзвінки від батьків, які сигналізують про різну ціну на збірники, від 59 до 18 грн. Щоправда, як нам вдалося з’ясувати у Центрі навчально-методичної літератури, який готував збірник, але не друкував його (друк відбувався у Харкові), про ціну краще поцікавитися у регіональних представництвах чи партнерів, які реалізовують збірники на місцях. Нам, наприклад, надали контакти реалізатора у Львові, який повідомив, що для п’ятикласників один збірник коштує 7 грн., а для десятикласників – 8 грн.

Читайте: Пятиклассникам в первом полугодии не будут ставить оценки
Не будемо з’ясовувати та підраховувати, хто і стільки заробить від такої «моніторингової акції», для справедливості підтвердимо, що на придбаних нами збірниках завдань – ні тираж, ні видавництво, ні замовник не вказані (що є порушенням статті 23 ЗУ «Про видавничу справу»). Однак, процес забезпечення дітей матеріалами для оцінки якості освіти викликає обурення у батьків, які мають платити за щось, чого вони розуміють – чи зобов’язані батьки купувати такі збірники, щоб держава в особі МОН провела моніторинг якості загальної середньої? Ні. Вони сплачують достатньо податків, з яких утримується весь державний апарат, а також надається безкоштовна середня освіта. Але найбільше мороки мають директори, адже їм доведеться відповідати перед начальством, якщо моніторинг не буде проведено на високому рівні. Тому, мусять забезпечити матеріалами усіх учнів.

Однак, це лише передісторія. Найсумніше розпочнеться під час виконання завдань п’яти- та десятикласниками. Об’єктивність процесу буде щораз наближатися до нуля, ось кілька тому причин:

1. Виконання учнями тестів моніторингу організовуватимуть вчителі, які викладають цей навчальний предмет у 5-х та/або 10-х класах.

2. Роботи учнів 5-х класів перевіряють учителі цієї ж початкової школи.

3. Учні 5-х класів самостійно або за допомогою вчителя заповнюють бланк відповідей.

4. Роботи учнів 10-х класів перевіряють учителі відповідного предмета.

5. Бланки відповідей усіх учнів, до відправлення їх до відділу освіти і науки районних (міських) державних адміністрацій, зберігає керівник загальноосвітнього навчального закладу (до 17.12.2013).

Увесь процес від організації, проведення, перевірки та встановлення результатів відбувається на місці! Жодних додаткових механізмів контролю процесу не передбачено, за виключенням того, що в окремих навчальних закладах під час проведення моніторингу можуть бути присутні представники Міністерства освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти або Національної академії педагогічних наук України. Сумніваюся, що вони поїдуть у віддалений населений пункт під молдавським чи польським кордоном.

За таких умов можна закупити чи завантажити з сайту тисячу примірників збірників завдань, зробити 100% явку учнів на моніторинг і такий же відмінний результат надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами країни. Розуміючи, що за результатами моніторингу можуть оцінюватися професійні вміння вчителів, останні лише будуть зацікавлені у якомога вищому результаті. Тому, оцінка стану системи освіти та результату навчання учнів у початковій та основній школі є більш, ніж прогнозованою.

І ще раз про комерційний чинник. Методичні рекомендації, надіслані з ІІТЗО зобов’язують «відділи освіти районних (міських) державних адміністрацій, до 20.12.2013 передають пакунки з бланками відповідей для подальшої їхньої обробки кур’єрською поштою «Нова пошта» до Відділення № 9 «Нової пошти» (Київська обл., м. Вишневе, пров. В. Чорновола, 54-а)». Розрахунок за доставку буде здійснюватися за отримання матеріалів. Дивним виглядає той факт, що для транспортування бланків було обрано приватну компанію, тоді як розпорядженням КМУ функції національного оператора поштового зв'язку покладені на Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта».

Претензія МОН на проведення наукового аналізу з кожного навчального предмета у кожному класі, яку мають здійснити Інститут інноваційних технологій і змісту освіти разом з Національною академією педагогічних наук України теж не має стійкого підґрунтя.

Про те, що узагальнений результат моніторингу не можна вважати об’єктивним через ряд суб’єктивних факторів – ми вже написали. Однак, наміри подальшого комплексного аналізу заповнених бланків відповідей теж під загрозою. По-перше, формат збірника завдань, який можна придбати та роздрукувати, різняться між собою. Стандартний аркуш формату А4, на який учні роздруковуватимуть завдання з сайту, має розмір 21х29,7 см, тоді як бланк, який є у збірнику завдань має інший розмір – 25,5х39,4 см. Тобто, якщо бланки з відповідями, подібно по процедури перевірки робіт ЗНО, піддаватимуться комп’ютерній обробці, то вже на цьому етапі виникнуть проблеми, адже будуть потрібні різні сканери. Погіршує ситуацію ще й те, що може з’явитися варіант з відкопійованими бланками, яких сканер точно не буде сприймати через низьку якість друку, у чому пересвідчився не один регіональний центр оцінювання якості освіти, проводячи обробку бланків «А». Тому, цю проблему очевидно теж варто враховувати, підбиваючи підсумки всеукраїнського моніторингу та озвучуючи його результати.

На жаль, з усього вище викладеного напрошується невтішний висновок про те, як легко вкрай важливу ідею звести на маргінес через непродуману форму та методи її реалізації. Чи буде запланований на період 12 листопада-12 грудня 2013 р. моніторинг успіхом, подібним до ЗНО, чи ще одним провалом, після якого у МОН відмовляться від такої форми оцінки якості середньої освіти загалом. Чи варто думати, що вираз «Хотіли як краще, а вийшло як завжди» доречний у ситуації, що склалася. А може, ця добре зрежисована акція, заздалегідь орієнтована на провал? Хочеться вірити, що ні. Однак з таким підходом до справи вже зараз є зрозумілим, що основної мети моніторингу – оцінити стан системи освіти та отримати об’єктивну інформацію про її якість за результатами навчання учнів у початковій та основній школі – досягнути не вдасться.


Ольга Стрелюк, Громадянська мережа "ОПОРА"

Джерело: www.lb.ua
Переглядів: 165 | Додав: benrem | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: