Вчителі історії Яремчанщини

"Як історики Яремчанщини до Ужгорода мандрували..."

benrem — Sat, 05 May 2018 07:06:08 GMT

Вже стало традицією проводити семінари-екскурсії вчителів суспільствознавчого циклу закладів загальної середньої освіти міста історичними місцями нашої Батьківщини.
Впродовж останніх років ми вже відвідали багато визначних історичних місць України.
26 квітня 2018р. відбулася поїздка до Ужгорода.
Розпочалася наша екскурсія з відвідання Невицького замку, напівзруйнованого замку, що не може вразити пишністю. Проте, старовинні стіни здатні оповісти не одну цікаву історію.
За легендою, назву Невицького замку пов’язують з тим, що він мав захищати місцевих “невіст” — молодих дівчат. Інша легенда, не без романтики, але романтики моторошної. Оповідають, ніби володар Невицького замку "відбив" наречену у мукачівського герцога. Той розлютився і погрожував помстою. Відчуваючи провину та боячись помсти колишнього суперника, володар замку пообіцяв: як матимуть з дружиною доньку — віддадуть її за герцога, щойно дівчині виповниться 16 років. І дійсно; народилась дочка. Однак коли дівчина дізналась, яку долю для неї обрали батьки — кинулась з замкової вежі. Навіть природа постала проти неприродного шлюбу: в мить гибелі дівчини блискавка влучила у башту замку, зруйнувавши її.
Продовжуючи мандрівку ми відвідали місто Ужгород - унікальний в історичному, культурологічному та природному відношеннях. Тут багато історичних пам’яток, неперевершених пейзажів, квітучих рослин та дивовижне переплетення української, словацької та угорської культур.

Подорожуючи містом над Ужем, учасники семінару відвідали пам’ятні місця:
Ужгородський замок, який приховує безліч таємниць. Підземні ходи з’єднують, за легендами, його з іншими закарпатськими палацами, а вночі замком блукає Біла Діва — сумний привид шляхтянки. Фортеця на цьому місці існувала з давніх-давен. Ніхто точно не може сказати, коли вона була побудована. Але в IX ст. письмові джерела вже згадують про замок, щоправда він був не кам’яним, а дерев’яним. У цих краях жили слов’яни — білі хорвати, вони й створили перші укріплення. В приміщеннях палацу виставлені цікаві для огляду відвідувачами експозиції. На подвір’ї палацу можна побачити археологічні розкопки старовинної церкви, що були законсервовані. Відвідувачів ваблять таємниці палацу. Стіни замку приховують цілу систему потаємних ходів, один з яких веде до Невицького замку.
Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор — головний греко-католицький храм міста Ужгород - резиденцію мукачівських єпископів, прогулялися мальовничою набережною та старовинними вуличками прикрашеними квітучою сакурою.

Вертаючись додому відвідали Мукачево і замок Паланок не обминувши увагою гастрономічні шедеври Закарпаття в одноіменному ресторані.
Впродовж мандрівки додому ще не відремонтованими дорогами Закарпаття мандрівників розважали коломийками Боберський Ю.Ю., Санкович М.В. та інші.
P.S. Окрема подяка за безпечну та комфортну поїздку водію п.Юрію.

З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!!!

benrem — Fri, 05 Jan 2018 07:44:16 GMT

Екскурсія у Львів!

benrem — Fri, 05 Jan 2018 07:40:57 GMT

25.12.2017р. вчителі суспільствознавчого циклу Яремчанщини відповідно до плану роботи ММО та з метою поглиблення історико-краєзнавчих знань відвідали м.Львів.

В програмі поїздки була екскурсія по центру міста, відвідання музеїв та памяток архітектури, відвідання різдвяного дійства в центрі.

Також учасники поїздки мали нагоду переглянути художній фільм "Кіборги" на "великому екрані"

Голодомор - помста за свободу!!!

benrem — Sat, 25 Nov 2017 09:33:52 GMT

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ ДО 84-ИХ РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ

benrem — Mon, 13 Nov 2017 11:40:43 GMT

Український інститут національної пам’яті звертається до української громадськості, медіа, освітніх закладів в належний спосіб вшанувати 84-і роковини та пам’ять про жертви Голодомору 1932-33 років. З цією метою науковці розробили методичні матеріали, які просять враховувати при висвітленні заходів у зв’язку із роковинами геноциду Українського народу.
І. Ключові повідомлення пам’ятних заходів
ІІ. День Пам’яті 25 листопада 2017 року
ІІІ. Історична довідка
ІV. Перелік документальних фільмів, деяких наукових та науково-популярних публікацій, спеціалізованих інтернет-ресурсів і окремих публікацій, присвячених тематиці Голодомору
V. Перелік вітчизняних науковців, що спеціалізуються на тематиці Голодомору і селянського спротиву репресивній політиці комуністичного режиму щодо селянства

І. Ключові повідомлення пам’ятних заходів
Загальним гаслом днів вшанування жертв Голодомору в Україні є “Пам'ять єднає”. Поруч з цим, традиційно щороку жалобні заходи присвячуються окремій темі (попередні роки: “Діти-жертви Голодомору”, “Доброчинці в роки геноциду”). Цього року Український інститут національної пам’яті приєднується до ініціатив Громадського комитету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ‘32-33 років в Україні і рекомендує під час заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору приділити особливу увагу спротиву, який українське селянство чинило сталінському терору і геноциду. Тому як ключові повідомлення комеморативних заходів пропонуються наступні:
· Геноциду українців передували 5 000 повстань
· Голодом вбивали нашу свободу
· Не підкорені голодом у ‘33-му – непереможні сьогодні!
· Вижили 1933-го. Вистояли 2014-го. Переможемо завтра!
· Ми пам’ятаємо наших убитих
Для інформаційного наповнення ключових повідомлень фактичним матеріалом Український інститут національної пам'яті підготував фотодокументальну виставку “Спротив геноциду”, в якій на базі матеріалів із раніше недоступних архівів розповідається про антирадянські повстання в Україні 1930-1932 років. З матеріалами виставки можна ознайомитися на сайті Інституту www.memory.gov.ua.
До Тижня пам’яті 20-25 листопада 2017 року розроблено плакати, аудіо та відео-ролики як соціальну рекламу із закликом запалити свічку пам’яті увечері 25 листопада та прийти до Національного меморіалу жертв Голодомору у Києві та пам’ятних знаків у містах та селах країни. Ці матеріали можна завантажити на сайті УІНП www.memory.gov.ua або Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору holodomor33.org.ua

ІІ. День пам’яті 25 листопада 2017 року:
25 листопада – четверта субота місяця – є Днем пам’яті жертв голодоморів. У цей день Україна і світ вшановують вбитих голодом під час геноциду 1932 – 1933 років.
На їх вшанування о 16.00 оголошується Національна хвилина мовчання в пам’ять жертв Голодомору, після якої розпочинається Акція «Запали свічку пам’яті».
У Києві заходи розпочнуться 25.11 о 15:00 біля Національного меморіалу Голодомору, де о 15:30 пройде панахида за участі традиційних українських церков, Президента України, членів Уряду, громадськості.
На вшанування пам’яті усіх загиблих в роки Голодомору в Україні запалюють свічки. Свічки запалюють біля меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору, на центральних площах і вулицях населених пунктів, а також на підвіконнях осель.
У цей день за участі громадськості, представників державної влади та самоврядування заплановано покладання квітів, вінків та традиційних для цього дня композицій з колосків та калини до місць поховань жертв Голодомору та пам’ятних знаків, виставки, концерти-реквієми та поминальні служби за померлими від голоду.
Закликаємо українські теле- та радіо- канали внести зміни до своїх програм у День пам’яті 25 листопада, обмеживши розважальні програми, та розмістити у ефірі знак пам’яті жертв Голодомору або зображення свічки.

ІІІ. Історична довідка.
Голодомор – масовий штучно організований голод, влаштований комуністичним режимом шляхом насильного вилучення продовольчих запасів в селян, яке поєднувалось із широкими репресіями проти різних верств населення. Голодом було вбито мільйони людських життів. Страшні обставини злочину унеможливлюють встановлення точної кількості смертей невинних людей та вичерпного поіменного списку жертв. За підрахунками, проведеними Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України, в Україні внаслідок Голодомору 1932 – 1933 років загинуло 3 млн. 941 тис. осіб. Непрямі втрати (дефіцит народжень) внаслідок Голодомору в Україні в 1932–1934 роках досягають 1 млн. 122 тис. осіб.

Опір геноциду
Комуністичний режим розглядав українську культурну еліту та економічно незалежне і національно свідоме селянство як реальну загрозу свого існування. Тому від самих початків становлення радянської влади спрямовував проти них спеціальну репресивну політику.
Перехід наприкінці 1920-их років до форсованої індустралізації та суцільної колективізації викликав невдоволення населення в різних регіонах СРСР. Найбільш активний спротив проявився в Україні, що мала досвід власної державності у 1917–1921 рр. Центром опору більшовицькій політиці стало українське село.
У 1930 році в Україні відбулось понад 4 тис. масових протестних виступів у яких взяли участь за оцінками дослідників біля 1,2 млн. осіб. Виступи були стихійними та розрізненими, їх порівняно швидко придушували добре озброєні і підготовлені війська, але масштаб опору змусив призупити колективізацію.
Хлібозаготівельна кампанія 1931 року та голод, який охопив Україну весною 1932 року, загострив антикомуністичні настрої в українському суспільстві. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УССР понад 900 масових протестних виступів, що становило понад 56 % усіх антивладних виступів в СССР за цей час. У першій половині 1932 р. з колгоспів в Україні вийшли 41 200 селянських господарств. Незважаючи на тиск партійних і державних органів, біля 500 сільських рад в Україні відмовлялись приймати нереальні плани хлібозаготівель.
І в 1932, і в 1933 роках у різних регіонах України режим змушений був придушувати масові виступи – «волинки» – які ставали відчайдушними спробами доведених до межі голоду українських селян не стільки відстояти свої права, як просто вижити. Голодуючі селяни опиралися вивезенню хліба в рахунок заготівель, нападали на зерносховища, комори спиртзаводів чи винокурень, де зберігалось, часто просто під відкритим небом, відібране у селян зерно. Водночас, серед колгоспного селянства у 1932 році набув поширення такий метод протесту як невихід на роботу. В обстежених ҐПУ 150 колгоспах, де відбувалися виходи з колективів, не виходило на роботу від 30 до 70 % колгоспників.
З посиленням хлібозаготівельного свавілля та викликаного ним голоду, почастішали терористичні акти, вчинені селянами. За оцінками дослідників, у 1932 р. в українському селі було здійснено понад 1000 актів збройного спротиву режиму.
Цей стихійний спротив і став основою звинувачень в наявної антикомуністичного підпілля і підготовки на весну 1933 року повстання в Україні, які були використані окупаційною владою як виправдання вбивства голодом.
Врешті вияви збройного чи мирного протесту селян було придушено жорстокою репресивною машиною. Організований комуністичним режимом Голодомор став геноцидом, що завдав непоправних втрат українському народу, наслідки яких відчутні до сьогодні.

ІV. Перелік документальних та художніх фільмів, основних наукових та науково-популярних публікацій, спеціалізованих інтернет-ресурсів, присвячених тематиці Голодомору

Фільми про Голодомор

1. «Жнива розпачу», 1983, д/ф, автори Святослав Новицький і Юрій Луговий, Канада.
2. «Під знаком біди», 1990, д/ф, режисер К. Крайній, автор сценарію Ю. Черниченко, «Київнаукфільм», НКУ.
3. «Голод-33», 1991, худ. фільм за мотивами роману Василя Барки «Жовтий князь», режисер Олесь Янчук , оператори Василь Бородін, Михайло Кретов, сценаристи: Василь Барка, Сергій Дяченко, Лесь Танюк , к/ст. ім.Довженка.
4. «Українська ніч 33-го», 1993 – 1998, д/ф, I – IV част. ("Страх", "Жах", "Гільйотина", "Справа Грушевського"), режисер В. Георгієнко, автори сценарію В. Георгієнко, Л. Мужук, «Укртелефільм».
5. «Час темряви», 2003, режисер Сергій Дудка, «Укртелефільм».
6. «33-й, свідчення очевидців», 2005, д/ф, режисер Микола Лактіонов-Стезенко.
7. Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду, 2005, д/ф, режисер Віктор Дерюгін, автор сценарію Андрій Данильченко, Фонд «Україна 3000» спільно із Національною телекомпанією України.
8. «Собор на крові», 2006, д/ф, режисер Ігор Кобрин, автори сценарію Ігор Кобрин, Євген Шафранський, телеканал «1+1».
9. «Свіча Джеймса Ернеста Мейса», 2007, д/ф, режисер Наталія Сущева, автор сценарію Ігор Каблак.
10. «Хлібна гільйотина», 2008, Документальний фільм. Автор сценарію і режисер Ігор Кобрін.
11. «Живі», 2008, режисер Сергій Буковський, автори сценарію Сергій Буковський, Сергій Тримбач, Вікторія Бондар, Євгенія Кравчук, оператор Володимир Кукоренчук.
12. «Жорна», 2008, автор сценарію та режисер Ганна Гін, оператор-постановник Ігор Лукашов «МедіаПорт», Харків.
13. «Закляття безпам’ятства. Голодомор 1932-33 рр. на Луганщині», 2008, док.-публ. фільм, автор сценарію та режисер – журналіст Олександр Крамаренко, оператор – Олексій Мовсесян.

Найбільш важливі книжкові публікації

Збірники документів:
Український хліб на експорт: 1932 – 1933. — К.: ПП Сергійчук М. І., 2006. - 432 с.
Голодомор 1932-1933 років в Україні: документи і матеріали / Упоряд. Р.Я. Пиріг; НАН України. Ін-т історії України. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 1128 с.
Розсекречена пам’ять: Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД. — К.: ВД «Стилос», 2007. — 604 с.
«Листи з Харкова»: Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів, 1932–1933 / Упор. А. Граціозі. — Харків: Фоліо, 2007. — 256с.

Історичні дослідження,
5. Командири великого голоду. Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україну та на Північний Кавказ 1932 – 1933рр. / За ред. В. Васильєва, Ю. Шаповала. — К.: Генеза, 2001. — 399 с.
6. Роберт Конквест. Жнива скорботи. Радянська колективізація і Голодомор. / Пер. з англ. Н. Волошинович, З. Корабліної, В. Новак; Літ. Опрацювання А. Криштальського. — Луцьк: ВМА «Терен», 2007. — 456 с.
7. Борисенко В.К. Свіча пам’яті: усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках. — К.: ВД «Стилос», 2007. — 288 с.
8. Кульчицький С.В. Голод 1932-1933 років на Україні як геноцид: мовою документів, очима істориків/ С.В. Кульчицький. — К.: Наш час, 2008. — 239 с.
9. Рафаель Лемкін. Радянський геноцид в Україні (стаття 28 мовами) / Редактор Роман Сербин, упорядник Олеся Стасюк. — К.: Майстерня книги, 2009. — 208 с.
10. Даниленко В. Павлоградське повстання 1930. Документи і матеріали. – Київ, К.: Український письменник, 2009.

Правова оцінка Голодомору
11. Василенко В. Голодомор 1932 – 1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка. — К.: Вид. імені Олени Теліги, 2009. — 48 с.
12. Захаров Є. Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932 – 1933 років в Україні та на Кубані як геноцид? — Х.: Права людини, 2008. — 48 с. http://www.golodomor.kharkov.ua/pub.php

Окремі науково-популярні публікації
13. Тімоті Снайдер. Голод у СРСР. Уривок із книжки «Криваві Землі. Європа між Гітлером та Сталіном»: http://www.istpravda.com.ua/research/2011/11/25/62973/
14. Доброчинці. Ці люди допомогли іншим вижити в роки Голодомору: http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/24/101352/
15. 10 фактів про Голодомор. Коротка інформація української служби BBC: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/science/2013/11/131120_holodomor_10_facts_ko
16. Олеся Стасюк. Доноси, самогон і байдужість до майна: як Голодомор змінив життєвий уклад села: http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/9/8213/
17. Ігор Сюндюков. Щоденники свідків Голодомору 1932-1933 як унікальне історичне джерело http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/shchodenniki-ochevidciv-golodomoru-1932-1933-rokiv-yak-unikalne

Спеціалізовані інтернент ресурси :
18. Електронний архів Голодомору: зведений реєстр архівних документів: http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/
19. Спеціальний проект сайту «Історична правда» - «Голодомор 1932-1933»:
http://www.istpravda.com.ua/themes/holodomor/
20. Сайт Голодомор 1932-1933 Харківська область:
http://www.golodomor.kharkov.ua/
21. Розділ, присвячений Голодомору на сайті Президента України: http://www.president.gov.ua/content/golodomor_75.html
22. Голодомор 1932-1933 рр. Опис колекції документів ГДА Служби безпеки України на офіційному сайті СБУ: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=49757&cat_id=53076
23. Сайт Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ‘32-33 років в Україні: http://holodomor33.org.ua/
24. Електронний архів визвольного руху
www.avr.org.ua

V. Перелік вітчизняних науковців, що спеціалізуються на тематиці Голодомору і селянського спротиву репресивній політиці комуністичного режиму щодо селянства

Володимир Василенко, правознавець-міжнародник, заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор, Києво-Могилянська академія
Людмила Гриневич, доктор історичник наук, Інститут історії України НАН України
Ганна Капустян, доктор історичних наук, Кременчуцький національний університет імені М. Остроградського
Станіслав Кульчицький, доктор історичник наук, Інститут історії України НАН України
Ніна Лапчинська, краєзнавець, редактор сайту «Голодомор 1932 – 1933 років. Харківська область»
Василь Марочко, доктор історичник наук, Інститут історії України НАН України
Богдан Патриляк, кандидат історичних наук, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Володимир Сергійчук, доктор історичних наук, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Олеся Стасюк, кандидат історичних наук, виконавчий секретар Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні
Володимир Тиліщак, кандидат історичних наук, Український інститут національної пам’яті
Юрій Шаповал, доктор історичних наук, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво»
Олександр Штоквиш, кандидат філософських наук, Український інститут національної пам’яті

ПАМ'ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2017 РОКУ

benrem — Fri, 03 Nov 2017 07:58:29 GMT

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

І. Відомих подій в Україні:

650 років з часу надання місту Галичу Магдебурзького права (1367);
330 років з дня обрання гетьманом України Івана Мазепи (25.07.1687);
200 років з часу заснування Рішельєвського ліцею в Одесі (травень 1817);
200 років з часу заснування державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (травень 1817);
180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху «Русалка Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця» (1837);
150 років з часу заснування Національного академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка в Києві (1867);
100 років з часу заснування Херсонського державного університету (1917);
100 років з часу створення Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України (1917);
100 років з часу початку Української революції та створення Української Центральної Ради (17.03.1917);
100 років з часу початку роботи Всеукраїнського Національного конгресу, першого представницького форуму українського руху (19-21.04.1917);
100 років з часу формування Першого українського полку імені Богдана Хмельницького та початку творення українських збройних сил (1.05.1917);
100 років з часу ухвалення І Універсалу Української Центральної Ради (23.06.1917);
100 років з часу створення Генерального Секретаріату Української Центральної Ради – першого українського уряду (28.06.1917);
100 років з часу проведення Всеукраїнського зʼїзду вільного козацтва в Чигирині (16-20.10.1917);
100 років з часу проголошення Української Народної Республіки ІІІ Універсалом Української Центральної Ради (20.11.1917);
100 років з часу заснування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (грудень 1917);
100 років з часу проведення першого Курултаю кримськотатарського народу (9.12.1917);
100 років з часу створення Генерального Суду Української Народної Республіки (правонаступник – Верховний Суд України) (15.12.1917);
100 років з початку збройного опору Української Народної Республіки проти російської агресії (17.12.1917);
100 років з часу створення Головної скарбниці Української Народної Республіки (тепер – Державна казначейська служба України) та Українського державного банку (тепер – Національний банк України (22.12.1917);
80 років з часу заснування Донецького національного університету імені В.Стуса (1937);
75 років з початку формування Української повстанської армії (1942);
70 років з часу заснування Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (жовтень 1947);
50 років з часу заснування Світового Конґресу Українців (1967);
50 років з часу створення Національної бібліотеки України для дітей (1967);
50 років з дня створення Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (13.01.1967);
25 років з часу передання останнім Президентом Української Народної Республіки в екзилі Миколою Плав'юком клейнодів Української Народної Республіки і грамоти про правонаступництво першому Президенту України Леоніду Кравчуку (22.08.1992).

ІІ. Видатних особистостей:

250 років з дня народження Артемія Веделя (1767, за іншими даними 1770), композитора, хорового диригента, співака, скрипаля;
200 років з дня народження Михайла Петренка (1817-1862), поета-романтика;
1 січня - 160 років з дня народження Степана Ерастова (1857-1933), громадсько-політичного діяча, мецената українського культурного руху на Кубані;
2 січня - 130 років з дня народження Микола Чайківського (1887-1970), математика, педагога;
3 січня - 100 років з дня народження Юрія Митропольського (1917-2008), математика;
3 січня – 75 років з дня народження Анатолія Погрібного (1942-2007), літературознавця, письменника, політичного і громадського діяча;
4 січня - 180 років з дня народження Павла Житецького (1837-1911), філолога, педагога і громадського діяча;
5 січня - 180 років з дня народження Стефана Кульженка (1837-1906), друкаря і видавця, підприємця;
7 січня – 90 років з дня народження Ростислава Братуня (1927-1995), письменника, громадського і політичного діяча;
12 січня - 110 років з дня народження Сергія Корольова (1907-1966), вченого, конструктора космічних кораблів;
13 січня - 190 років з дня народження Миколи Бекетова (1827-1911), відомого фізика, хіміка, засновника фізико-хімічного відділу при Харківському університеті;
13 січня - 140 років з дня народження Левка Мацієвича (1877-1910), інженера, авіатора, громадського і політичного діяча;
14 січня - 80 років з дня народження Євгена Гуцала (1937-1995), письменника, журналіста;
22 січня - 110 років з дня народження Миколи Лівицького (1907-1989), громадського і політичного діяча, Президента УНР в екзилі;
27 січня - 90 років з дня народження Олекси (Олексія) Тихого (1927-1984), правозахисника, політв’язня радянського режиму, поета, мовознавця, педагога, члена Української гельсінської групи;
1 лютого - 120 років з дня народження Євгена Маланюка (1897-1968), поета, мистецтвознавця, літературознавця;
12 лютого - 90 років з дня народження Олексія Ситенка (1927-2002), фізика;
17 лютого – 125 років з дня народження Йосипа Сліпого (1892-1984), предстоятеля Української греко-католицької церкви, архієпископа;
19 лютого - 170 років з дня народження Олександра Русова (1847-1915), земського статиста, етнографа, педагога, громадського і політичного діяча;
20 лютого - 130 років з дня народження Олександра Удовиченка (1887-1975), генерал-полковника Армії УНР;
25 лютого - 130 років з дня народження Леся Курбаса (1887-1937), режисера, актора, драматурга, публіциста, перекладача;
28 лютого - 160 років з дня народження Овксентія Корчак-Чепурківського (1857-1947), гігієніста та епідеміолога;
5 березня - 190 років з дня народження Леоніда Глібова (1827-1893), письменника, байкаря, видавця, громадського діяча;
10 березня - 150 років з дня народження Василя Омелянського (1867-1928), мікробіолога;
17 березня - 170 років з дня народження Федора Вовка (1847-1918), антрополога, етнографа, археолога;
19 березня - 140 років з дня народження Василя Доманицького (1877-1910), філолога, історика, фольклориста та бібліографа;
31 березня - 160 років з дня народження Бориса Срезневського (1857-1934), метеоролога і кліматолога, організатора метеорологічної служби в Україні;
5 квітня - 120 років з дня народження Романа Бжеського (1897-1982), громадського діяча, літературознавця, історика, журналіста, публіциста;
13 квітня - 130 років з дня народження Івана Кавалерідзе (1887-1978), скульптора, кінорежисера, драматурга;
6 травня - 110 років з дня народження Теофіла Коструби (1907-1943), історика, літературознавця, енциклопедиста;
15 травня - 160 років з дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, правника, громадського і політичного діяча;
16 травня - 200 років з дня народження Миколи Костомарова (1817-1885), історика, письменника, громадського і політичного діяча;
21 травня - 160 років з дня народження Миколи Пильчикова (1857-1908), фізика, винахідника;
30 травня - 130 років з дня народження Олександра Архипенка (1887-1964), скульптора та художника;
5 червня - 160 років з дня народження Володимира Підвисоцького (1857-1913), мікробіолога, патолога і ендокринолога;
7 червня - 130 років з дня народження Федора Лисенка (1887-1937), геолога;
8 червня - 170 років з дня народження Олександра Барвінського (1847-1926), громадського діяча, педагога, історика;
21 червня - 120 років з дня народження Юрія Кондратюка (справжнє ім’я та прізвище – Олександр Шаргей) (1897-1942), вченого-винахідника, розробника ракетної техніки й теорії космічних польотів;
30 червня - 110 років з дня народження Романа Шухевича (1907-1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА;
15 липня – 100 років з дня народження Миколи Дремлюги (1917-1998), композитора, громадського діяча, народного артиста України;
21 липня - 110 років з дня народження Олега Ольжича (1907-1944), письменника, науковця, політичного діяча;
29 липня - 200 років з дня народження Івана Айвазовського (1817-1900), живописця-мариніста;
29 липня - 130 років з дня народження Михайла Садовського (1887-1967), генерал-поручника Армії УНР;
12 серпня - 140 років з дня народження Олександра Грушевського (1877-1943), історика, літературознавця, етнографа;
23 серпня - 150 років з дня народження Осипа Маковея (1867-1925), письменника, критика, публіциста, громадського діяча;
23 серпня - 170 років з дня народження Іллі Шрага (1847-1919), державного, громадського і політичного діяча, адвоката;
8 вересня - 120 років з дня народження Івана Борковського (1897-1976), археолога;
25 вересня – 85 років з дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), співака, громадського діяча, Героя України, народного артиста України;
24 жовтня - 150 років з дня народження Миколи Біляшівського (1867-1926), етнографа, археолога, музейника, громадського діяча;
4 листопада - 130 років з дня народження Олександра Неприцького-Грановського (1887-1976), зоолога, ентомолога;
7 листопада - 160 років з дня народження Дмитра Багалія (1857-1932), історика і громадського діяча;
8 листопада - 130 років з дня народження Дмитра Вітовського (1887-1919), державного і військового діяча, першого головнокомандувача Української Галицької Армії;
14 листопада - 140 років з дня народження Дмитра Антоновича (1877-1945), історика, мистецтвознавця, громадського діяча;
20 листопада - 300 років з дня народження Григорія (Георгія) Кониського (1717-1795), філософа, письменника, церковного діяча;
3 грудня - 140 років з дня народження Степана Рудницького (1877-1937), вченого, основоположника української географічної науки;
13 грудня - 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877-1921), композитора, збирача музичного фольклору;
17 грудня - 140 років з дня народження Данила Щербаківського (1877-1927), етнографа, археолога, музейного діяча;
24 грудня - 80 років з для народження Вячеслава Чорновола (1937-1999), державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого - третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України.

ІІІ. Днів пам‘яті:

80 років з дня початку «Великого терору» в Україні (05.08.1937);
75 років з часу початку примусового вивезення населення України в Німеччину (остарбайтерів) (січень 1942, день пам’яті – 18.01.2017);
70 років з часу проведення польською владою акції «Вісла» – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.-12.08.1947, день пам’яті – 28.04.2017);
70 років з дня проведення радянськими карально-репресивними органами операції «Захід» – масової депортації населення Західної України до Сибіру (21.10.1947).

Слідами героїв

benrem — Tue, 31 Oct 2017 08:51:04 GMT

З нагоди 75-річчя УПА та відповідно до річного плану міського методичного об‘єднання вчителів суспільствознавчого циклу 20 жовтня 2017р. вчителями історії Микуличинської ЗОШ І-ІІІ ст. Онутчака І.В. та Боберського Ю.Ю. для вчителів Яремчанщини була проведена екскурсія "слідами героїв" с.Микуличина.

Під час пізнавальної поїздки було відвідано помешкання та вшановано пам‘ять легендарного сотника УСС, коменданта Гуцульського куреня УГА, члена ОУН Гриця Голинського в присілку с.Микуличин Поляницях Чемигівських.

В урочищі Росіш, біля пам‘ятного хреста, де 10 липня 1948р. було підступно вбито членів боївки Юрія Кіф‘яка "Шугая" було запалено свічки і вшановано молитвою загиблих героїв.

На завершення пізнавальної та емоційної екскурсії Боберським Ю.Ю. та Онутчаком І.В. був приготовлено поминальний обід із традиційних гуцульських страв: грибної юшки та баноша

З Різдвом Христовим!!! Щасливих та веселих Свят!!!

benrem — Tue, 03 Jan 2017 14:35:58 GMT

26 серпня 2015 року відбулися фахові серпневі секційні засідання

benrem — Thu, 03 Sep 2015 10:39:29 GMT

Нарада вчителів історії та правознавства ЗОШ міста, яка пройшла в цей день, розглянула низку проблемних питань, що орієнтують на викладання суспільних дисциплін у 2015-2016 н. р. та їх особливості.

План проведення наради.

ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР. ПАМ’ЯТНІ ДАТИ І ЮВІЛЕЇ 2015 РОКУ

benrem — Sat, 25 Apr 2015 11:35:16 GMT

(Додаток до Постанови Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року № 184-VIII)

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати і ювілеї:

I. Відомих подій в Україні:

1000 років з часу заснування міста Борисполя Київської області (1015);

600 років з часу першої писемної згадки про місто Одесу (1415);

600 років з часу надання місту Рогатину Івано-Франківської області Магдебурзького права (1415);

475 років з часу першої писемної згадки про місто Тернопіль (1540);

400 років з дня заснування Київського Богоявленського братства і школи при ньому (15.10.1615), яка згодом перетворилася на колегію (1632) та Києво-Могилянську академію (1701);

390 років з дня укладення першого в історії військово-політичного союзу між Запорізькою Січчю та Кримським ханством - Базавлуцької угоди (03.01.1625);

350 років з дня проголошення гетьманом України Петра Дорошенка - одного з найвидатніших борців за незалежність та цілісність українських земель (28.08.1665);

175 років з часу виходу в світ першої поетичної збірки Тараса Шевченка "Кобзар" (1840);

150 років з часу заснування Полтавського товариства сільського господарства (1865);

150 років з дня заснування Одеського національного університету імені І. Мечникова (13.05.1865);

150 років з часу заснування Острозького Кирило-Мефодіївського православного церковного братства та братської бібліотеки (07.1865);

125 років з дня заснування Русько-української радикальної партії - першої української політичної партії (04.10.1890);

100 років з часу боїв за гору Маківка між підрозділами Українських січових стрільців та російською армією (29.04-04.05.1915);

90 років з дня заснування Спілки української молоді (СУМ) (16.06.1925);

85 років з дня початку масових антирадянських повстань та виступів в Українській СРР (15.02.1930);

75 років з часу заснування Рівненського учительського інституту (нині - Рівненський державний гуманітарний університет) (1940);

75 років з дня заснування Станіславського учительського інституту (нині - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) (01.03.1940);

70 років з дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (08-09.05.1945);

25 років з дня відновлення українського парламентаризму - перших порівняно демократичних виборів до Верховної Ради Української РСР (04.03.1990);

25 років з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України (16.07.1990);

25 років з дня початку Студентської революції на граніті (02.10.1990).

II. Видатних особистостей:

960 років з дня народження Нестора Літописця (1055-1113), історика і літератора;

420 років з дня народження Богдана Хмельницького (1595-1657), гетьмана України, творця Української держави, полководця;

250 років з дня народження Василя Полетики (1765-1845), історика, громадського діяча;

3 січня - 120 років з дня народження Бориса Лятошинського (1895-1968), композитора, диригента, педагога, музично-громадського діяча;

8 січня - 80 років з дня народження Василя Симоненка (1935-1963), поета, письменника, журналіста;

15 січня - 200 років з дня народження Василя Подолинського (1815-1876), громадсько-політичного діяча, публіциста;

20 січня - 150 років з дня народження Михайла Туган-Барановського (1865-1919), економіста, державного діяча, члена Центральної Ради;

27 січня - 100 років з дня народження Якова Гніздовського (1915-1985), художника, кераміста та мистецтвознавця;

28 січня - 90 років з дня народження Леоніда Молодожанина (псевдонім - Лео Мол) (1915-2009), скульптора, живописця;

2 лютого - 170 років з дня народження Івана Пулюя (1845-1918), фізика, електротехніка, винахідника, громадського діяча;

11 лютого - 120 років з дня народження Петра Дяченка (1895-1965), військового діяча, полковника, командира полку "Чорних запорожців" Армії УНР;

20 лютого - 130 років з дня народження Дмитра Абриньби (1885-1918), військового діяча, командира Гайдамацького куреня Армії УНР;

20 лютого - 110 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, драматурга;

21 лютого - 100 років з дня народження Євгена Ліфшиця (1915-1985), фізика-теоретика;

25 лютого - 110 років з дня народження Павла Вірського (1905-1975), балетмейстера і хореографа;

13 березня - 130 років з дня народження Ольгерда Бочковського (1885-1939), політолога і етнолога, політичного діяча;

19 березня - 120 років з дня народження Максима Рильського (1895-1964), поета, перекладача, літературознавця, громадського діяча;

21 березня - 145 років з дня народження Олександра Лотоцького (1870-1939), громадсько-політичного і державного діяча, вченого, педагога, публіциста;

4 квітня - 100 років з дня народження Миколи Лемика (1915-1941), політичного діяча;

7 травня - 160 років з дня народження Миколи Кащенка (1855-1935), біолога, ембріолога, селекціонера;

15 травня - 170 років з дня народження Іллі Мечникова (1845-1916), імунолога та мікробіолога;

16 травня - 120 років з дня народження Тодося Осьмачки (1895-1962), письменника, перекладача;

27 травня - 100 років з дня народження Олександра Гіталова (1915-1994), державного і громадського діяча, хлібороба;

5 червня - 90 років з дня народження Миколи Плав’юка (1925-2012), політичного і громадського діяча, останнього Президента УНР в екзилі;

12 липня - 100 років з дня народження Петра Тронька (1915-2011), історика, організатора музейної та краєзнавчої справи, громадського діяча;

15 липня - 1000 років з дня смерті Великого Князя Київського Володимира Святославовича (962-1015), хрестителя Київської Русі;

16 липня - 130 років з дня народження Володимира Сальського (1885-1940), військового діяча, генерала-хорунжого Армії УНР;

28 серпня - 250 років з дня народження Тадеуша Чацького (1765-1813), польського освітнього діяча, дослідника історії України, засновника Кременецького ліцею;

29 серпня - 140 років з дня народження Лонгина Цегельського (1875-1950), громадсько-політичного діяча, дипломата, адвоката, журналіста, видавця;

7 вересня - 140 років з дня народження Олександра Мурашка (1875-1919), живописця, педагога, громадського діяча;

10 вересня - 130 років з дня народження Олександра Палладіна (1885-1972), біохіміка, громадсько-політичного діяча, педагога;

12 вересня - 140 років з дня народження Олександра Кошиця (1875-1944), хорового диригента, композитора і етнографа;

22 вересня - 180 років з дня народження Олександра Потебні (1835-1891), мовознавця, літературознавця, фольклориста, філософа, педагога;

29 вересня - 170 років з дня народження Івана Карпенка-Карого (справж. - Тобілевич) (1845-1907), письменника, драматурга, актора, режисера;

25 жовтня - 95 років з дня народження Султана Амет-Хана (1920-1971), військового льотчика, випробувача, двічі Героя Радянського Союзу;

26 жовтня - 130 років з дня народження Андрія Ніковського (1885-1942), громадсько-політичного діяча, члена Центральної Ради, літературознавця, мовознавця, журналіста;

28 жовтня - 120 років з дня народження Майка Йогансена (1895-1937), письменника, перекладача, журналіста, критика;

6 листопада - 160 років з дня народження Дмитра Яворницького (1855-1940), історика, археолога, етнографа, письменника;

26 листопада - 110 років з дня народження Ніла Хасевича (1905-1952), художника, політичного діяча та підпільника;

3 грудня - 140 років з дня народження Олександра Греківа (1875-1959), військового діяча, генерала-хорунжого Армії УНР, командувача Української галицької армії;

25 грудня - 120 років з дня народження Григорія Верьовки (1895-1964), композитора, хорового диригента і педагога.

III. Відомих подій світової історії:

15 червня - 800 років з дня затвердження Великої хартії вольностей (Magna Carta) (1215), першого правового акта, в якому закладено основи концепції прав людини;

1 серпня - 40 років з дня підписання Гельсінського акта - Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі (1975), день утворення ОБСЄ;

25 серпня - 95 років з дня завершення Варшавської битви (1920), де польські та українські війська здобули перемогу над військами Червоної армії;

2 вересня - 70 років з дня завершення Другої світової війни (1945).