- 2013 Лютий
- 2013 Березень
- 2013 Квітень
- 2013 Травень
- 2013 Липень
- 2013 Серпень
- 2013 Вересень
- 2013 Жовтень
- 2013 Листопад
- 2013 Грудень
- 2014 Січень
- 2014 Березень
- 2014 Травень
- 2014 Червень
- 2014 Серпень
- 2014 Вересень
- 2014 Жовтень
- 2014 Листопад
- 2014 Грудень
- 2015 Січень
- 2015 Лютий
- 2015 Березень
- 2015 Квітень
- 2015 Вересень
- 2017 Січень
- 2017 Жовтень
- 2017 Листопад
- 2018 Січень
- 2018 Травень
12:42 Відбулося обговорення нової редакції програм з історії України та всесвітньої історії для загальноосвітніх навчальних закладів | |
Захід організовано департаментом загальної середньої та дошкільної освіти МОН спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума». Під час семінару директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко підкреслив важливість заходу та роль історії у патріотичному вихованні. «Важко оцінити роль історії України як навчального предмету в виховані дітей в той час, який ми зараз переживаємо»,- підкреслив директор департаменту. Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» ознайомив учасників семінару з роботою XVII засідання Українсько-Польської Комісії експертів з питань удосконалення змісту шкільних підручників історії та географії, що працювала у м. Познань (Республіка Польща). Як зазначив Ігор Щупак, необхідно розуміти, що не існує загальноєвропейського досвіду створення підручників: є досвід польський, німецький та англійський. За словами директора Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», польська школа підручника з історії – невід’ємна складова всесвітньої та європейської історії, тобто в підручниках викладаються явища та події світу, Польщі та особистості. На думку Ігоря Щупака, дуже важливо, що над підручниками у Польщі працюють разом художники та письменники. «Виклад матеріалу відбувається таким чином, щоб не перевантажувати дітей. Художник створює змістовні ілюстрації, і по цим малюнкам пишеться розповідь». Натомість, за словами Ігоря Щупака, у польських підручниках існує багато проблем з питань висвітлення історії українців. «Це питання з контексту польської та російської історії про відокремлення українських земель, які зображуються як слов’янські землі», - зазначив директор Українського інституту вивчення Голокосту. Також у польських підручниках з історії, як зазначають фахівці, немає чітких визначень та понять та багато уваги приділяється кон'юнктурній історії, процесу формування польської політичної нації. Ігор Щупак повідомив, що Міністерство освіти і науки має намір створити Українсько-німецьку комісію з експертів з питань удосконалення змісту шкільних підручників, що допоможе вивчати та застосувати досвід німецьких колег у створенні українських підручників. У свою чергу, Ігор Гирич, кандидат історичних наук, завідувач відділу Інституту української археології і джерелознавства імені Михайло Грушевського наголосив, що інтерпретація давньої історії держави – є дуже важливою темою у підручниках будь-якою нації. Він також зазначив, що українська сучасна держава розпочалася з давньої київської держави. «Саме з цього часу розпочинається Україна, тому якщо ми візьмемо перші наші підручники, зокрема, Михайла Максимовича, вже там автор зазначає,що саме Києву належить український етнос». За словами Ігоря Гирича, з кінця 30-х до 80-х років відбулася деформація історії ,та фахівці зробили великий крок, щоб зробити історію українською. «Ми повернули історію, ми говоримо про Українську державу, як йдеться у праці Михайла Грушевського»,- підкреслив завідувач відділу Інституту української археології і джерелознавства. Ігор Гирич привернув увагу учасників до проблеми термінології в історії. «Зараз в історії існують паралельні поняття Київська Русь, Київська Держава і Україна Русь. Не на етнографічному принципі ми тримаємо нашу державність, а на існуванні державної тяги»,- наголосив історик. Як зазначив завідувач відділу Інституту української археології і джерелознавства імені Михайло Грушевського Ігор Гирич, у підручниках з історії не потрібно відкидати вплив норманів та східний вектор; існування України та Росії на зломі цивілізації: католицького чи європейського заходу, візантійського православ’я; тему впливу заходу на українську культуру, не відмовлятися представляти північно-східну Русь як частину української історії. Джерело: mon.gov.ua | |
|
Всього коментарів: 0 | |